До війни дуже гарно ми жили. Я президент Федерації більярдного спорту міста Краматорська. У мене багато людей тренувалися. Змагання були гарні, з багатьох міст приїжджали на змагання. Життя було гарне, а після 24 лютого все стало на паузу. 

О четвертій ранку було три прильоти біля аеродрому. Було дуже чутно, і ми відразу зрозуміли, що почалося вторгнення на нашу землю. З Краматорська я не виїхав. У мене старенька мама, теща - я за ними наглядаю. Ми з ними отримуємо допомогу від Фонду Ріната Ахметова. Так і виживаємо.

Немає роботи, немає доходу. Мирне життя закінчилося – і все перевернулося з ніг на голову. 

Зараз будемо оформлювати субсидію на тещу і будемо отримувати два куби дров. Потрібно оформлювати якусь допомогу, щоб жити далі.

Шокувало горе, яке приходить у наші міста. у Святогірську, в Бахмуті, у Краматорську стільки прильотів! Багато чого понівечено, багато людських сліз пролито. Дуже неприємно, що в нас таке відбувається.

Дякую Фонду Ріната Ахметова за те, що допомагає виживати людям у скрутний час. Люди зараз без роботи, і ваш фонд допомагає хоча б із голоду не пропасти.

Я вважаю, що вже давно потрібно закінчувати цю нікчемну війну.