Цей купальник його господиня, донеччанка Ірина, кинула в маленьку сумочку, коли у 2014 році, рятуючись від обстрілів, бігла з Донецька. Тоді вона думала: «Пару днів відпочину на морі, багато речей там не потрібно. А потім все закінчиться». «Потім» не настало.
Жінці довелося будувати нове життя з нуля. Ірина з дочкою переїхала в Запоріжжя. А купальник, як пам’ять про світлу надію на мир сотень тисяч земляків, вона передала до Музею «Голоси мирних».
.png "Імена")
