24 лютого в родині Анастасії мало бути свято - день народження доньки. Напередодні готували торт, прикраси, мріяли про ранок із повітряними кульками. Але замість свята - ранкові вибухи й тривога. Тривога не тільки у повітрі, а в серці - за рідних, які намагалися виїхати з Нової Каховки, що в перший день опинилася під російською окупацією. Анастасія ніколи не забуде, як її донька, задуваючи свічки, загадала лише одне бажання - мир у всьому світі. Підтримка близьких допомогла вистояти. Тепер - адаптація, бо вибору немає. Але мрія - жива: щоб усе це нарешті скінчилося.