Історії, які ви нам довірили
"Страх, який роз'їдав, переродився на адреналін. Але просто вмирати в підвалі не хотілося", - згадує Вікторія. У перші дні пограбували всі магазини на Черьомушках. Почалися прильоти. Будинок побило осколками. Наприкінці березня снаряди впали біля будинку. Дивом залишилися живі з мамою. Почалося затишшя. Почула чоловічі голоси. Назустріч – троє військових. Паніки. "Ми - свої. ЗСУ. Не бійтеся". То були перші люди, яких побачила Вікторія.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Місце інтерв'ю:
Німеччина
Місце подій:
Маріуполь
Дата інтерв'ю:
05.07.2022
Категорія
Історії мирних
Спосіб запису
Відео
Допоможіть нам. Поділіться цією історією
Інші історії
