Війна розігнала дітей Катерини Андріївни по різних містах, і жінка залишилася сама з матір'ю. Будинок розбило двома снарядами. Після першої бомби, що вдарила по Луганському мосту, стало зрозуміло, що почалася війна.

Довелося тікати від снайпера та ховатися у підвалі під час обстрілів. А життя місцевих жителів перетворилося на пекло, кілька місяців без світла та газу,  без пенсії. Харчувалися тим, що виросло на городі. Жінка мріє про мир, тишу та життя, як раніше.