Тарасенко Світлана, вчитель, Бугаївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області

«1000 днів війни. Мій шлях»

Миру немає ціни.

Віра розвіє страх.

Тисяча днів війни!

Боже, чи ж це мій шлях?

Небо блищить вогнем,

Вирви від бомб в степах.

Думала, що то десь там,

Аж кров – вже на рідних стежках.

Певна була, що час

Знищить ворожу суть.

А вже три роки майже

Душу вкраїнську скубуть.

Сльози ховала геть,

Слабкістю, щоб не блиснуть.

Тихо співала пісень,

В но́чі, коли не заснуть.

Вишила синім блакить,

Сонце на ній золоте.

Прапором гладь майорить,

Хрестиком мальва цвіте.

Вірила, що мій рушник

Буде бронею для нього,

Що берегтиме любов.

Більш не бажала нічого…

Звістка страшенна летить,

Кров'ю усе омиває.

Вишита чорним блакить.

Небо Героїв приймає.

Зачервоніли сніги,

Стяг на могилі тріпає

Вітер. Чи душу мою

Болісно плач розриває.

Знала, що треба іти

Тільки вперед, треба жити,

Діток в майбутнє вести,

Фото тепер лиш любити…

Тисяча днів війни…

Ні, не зверну із дороги,

Тяжко! Проте – це мій шлях.

Разом до перемоги!