Тетяна Гнатюк з села Багатир Волноваського району до кінця життя пам’ятатиме обстріли та загиблих у її рідному селі. Раніше вона працювала бухгалтером і економістом, а згодом почала свою справу. Війна відібрала в жінки все, над чим вона так старанно працювала. Під час бойових дій Тетяна переховувалася у підвалі будинку, навіть, коли його вже ушкодило снарядами. Критичною точкою для жінки стала смерть знайомих, які загинули в укритті своєї домівки. Тож після цього Тетяна вирішила: треба їхати, бо наступною жертвою обстрілів стане вона.  На момент запису цього інтерв’ю в селі точилися запеклі бої, а сам населений пункт потерпав від нищівних вибухів. 

Тетяна зупинилася в одному з гуртожитків Одеси. Попри  постійне відчуття невизначеності, переселенка зберігає надію на те, що колись вона отримає нове житло і зможе почати все спочатку.