Клочко Софія, 9 клас, СЗШ №67

Вчитель, що надихнув на написання есе - Глущак Надія Євстахіївна

«Подія, яка змінила все. Сила допомоги»

Мир – це не тільки про військову ситуацію. Мир – це стан душі.

Я вважаю, що ніякі матеріальні зусилля і витрати не вплинуть на переусвідомлення людини. Навіть для досягнення незалежності нашої країни,  витратили декілька століть воїн, суперечок та інших докладань.

Але зміни почались тоді, коли людство перестало робити, а почало усвідомлювати та діяти.

Військовий стан в державі – не є контрольований ніким, окрім влади, а керувати своєю душею – можемо тільки ми. Тож, на що варто приділяти свій час та працю, коли всередині пуста прірва? На жаль, люди, які не розуміють, що відбувається в їхніх серцях, намагаються заповнити це різноманітними заняттями, окрім найважливіших роздумів: «Що я відчуваю? Як мені з цим впоратись?» Ми мусимо допомагати та піклуватись про себе ментально, адже це і є нашою внутрішньою силою.

Мусимо навчитись жити, а не виживати. І саме тоді, побачимо, наскільки ми цінні та наше відображення у світі. Бо те, що всередині – те і назовні.

Мені було 11, коли почалась війна. На той момент я була достатньо усвідомлена на свій вік і перестала бути дитиною. Агресія росії проти Україну вплинула на моє життя, але не вплинула на мою душу. Я і залишилась тією самою Сонею, але стержень всередині мене погострішав. Наразі мені майже 15 і я усвідомлюю свою ідентичність, незалежність та свободу, як українки.

Усвідомлюю прагнення та старання інших боротись за нашу державу і роблю все можливе, щоби допомогти тим, хто захищає мене.

А що ж тоді воля, про яку так багато говорять? Воля – це не тільки про фізичну ситуацію. Воля – це стан особистості. Ми, як українці від наших пращурів маємо незламність всередині себе, бо мусимо досягти свободи. Але чого ми прагнемо насправді? Бути вільними, чи тріщати в кайданах? Кайданах гніву, зла, образ та власних помилкових упереджень. Про це слід поміркувати кожному, проте, чи всі міркують?