Живу впроголодь у зруйнованому будинку на околиці міста. Із благ цивілізації у мене тільки електрика. Мій організм вже кілька років з’їдає цукровий діабет. Спочатку я позбулася пальців на обох ногах, потім одну ногу довелося і зовсім ампутувати. Через нерви відкриваються постійно виразки на нозі.

Зі страхом чекаю приходу зими

Старший син помер, молодший виїхав. За мною доглядає 80-річна Анна, сусідка по будинку. Вона приносить воду і продукти, на більше у неї не вистачає сил.

Я отримую набір виживання, мені вистачає на місяць. Але у мене вкрали навіть цю їжу. Злодій легко проник у мій будинок, де немає жодного замка, забрав зі столу буханку хліба і пакет із продуктами та втік. У мене нічого не залишилося. Тепер продукти постійно ховаю всюди, щоб ніхто не зайшов і не забрав.

Я не можу вийти з дому, не дозволяють розміри інвалідного візка. Живу тільки спогадами, де я вчитель молодших класів, без коляски, в оточенні рідних.

З острахом чекаю приходу зими. Сподіваюся тільки на допомогу благодійників та інших небайдужих людей.