Наталія Іваніна все своє життя присвятила освіті. З 2013 року очолювала управління освіти в Дніпровському районі Києва. 24 лютого Наталія прокинулася одночасно від вибухів за вікном і від сигналізації автомобіля. Було зрозуміло: це не просто якась диверсія чи окремий інцидент - це повномасштабне вторгнення. Вона заздалегідь підготувала валізу, розуміючи, що може статися щось страшне. Але замість того, щоб тікати, вона вирушила до місця, яке згодом стало важливим центром спротиву - до ліцею. Він знаходився поруч із військкоматом, і саме там зібралася величезна кількість людей, які хотіли стати на захист країни. Серед них були і молоді хлопці, і навіть люди на милицях, які не зупинялися перед відмовами й наполегливо поверталися знову й знову, щоб боронити Україну.