Губченко Олександра

9-А клас, Запорізька спеціалізована школа фізичної  культури №18

Вчителька, що надихнула на написання: Сухомлинова Оксана Вікторівна

Конкурс есе «Чому бути українкою – це моя суперсила»

Відпочиваючи з батьками за кордоном, я познайомилась з дівчиною. Ми з нею гарно спілкувалися, і якось вона мене запитала: «А хто ти за національністю?» На її питання я відповіла впевнено та з гордістю: «Я - українка!» Дівчина була на стільки вражена моєю відповіддю, що попросила мене розповісти про мою країну.

Моя розповідь почалася з того, що в Україні мешкають добрі та веселі люди. Українці взагалі дружній народ. Я пишаюся тим, що я українка! Бути українцем означає: попри все берегти свою свободу, незалежність та козачий дух, твердо стояти на своєму, не звертати зі свого шляху і бути самим собою. Українці завжди приходять на допомогу.

Наш народ любить свою рідну землю, цінує її та дотримується культури та звичаїв. У нашій єдності сила та незламність духу українського народу! Цілий світ це вже побачив.

На жаль, зараз у нас війна, але кожен в Україні, як один механізм, який разом, працює заради одного - ПЕРЕМОГИ! І вона обов’язково буде наша. Жити в Україні це дійсно велика честь. Я дуже люблю цю країну і вважаю себе справжньою українкою. Та і як же можна не пишатися такою країною!

Після моєї розповіді про Україну, моя нова знайома дивилася на мене з великим захопленням та пошаною. Запитавши мене, чи можна після війни приїхати до мене в гості в Україну? Я з радістю їй відповіла, що дуже рада буду зустрічі з нею у мене вдома. Дівчина так зраділа, а в цей момент мене охоплювало почуття гордості за свою країну!