24 лютого було дуже страшно. Снаряди прилітали у Краматорськ, я ховався із дитиною та дружиною. Після того як ракета прилетіла на вокзал, вирішив, що будемо виїжджати.

На блокпостах були великі черги, до Дніпра ми їхали дуже довго, але впорались. Зараз залишаємось тут та сподіваємось на мир. Я знаю, що таке ризикувати власним життям, бо до 2020 року служив у зоні АТО, після чого маю інвалідність другої групи. 

Більше за все я хочу, щоб діти не бачили військового життя та майбутнє у них було світлим.