Любов Ленко рано втратила чоловіка та одна виховала трьох дітей. Все життя тяжко працювала фельдшером на швидкій допомозі, а потім на шахті, щоб утримувати дітей та дати їм гарну освіту. 

Перші обстріли застали дорогою з роботи. Після того пробігу під залпами у пенсіонерки почали відмовляти ноги. Дотепер жінка спостерігається у ревматолога.

У 2014 році снаряди розривалися на всіх довколишніх вулицях. Погріб у дворі завжди був відкритим, щоб можна було швидко спуститися туди. В їхньому селищі бойові дії не припинялися ні на день.