Історії, які ви нам довірили

меню
{( row.text )}
{( row.tag )}
header-logo

Історії, які ви нам довірили

До всіх історій
Катерина Заруба

«Живемо, як на пороховій бочці»

переглядів: 570

У травні 2014 року розпочали стріляти. Обстрілювали аеропорт, пролітало повз нас, але бахи чутно було. Ми ще ходили вулицями, не дуже було страшно. А в 2015 році вже конкретно і влучало, і прилітало. Усі сиділи в підвалах, ховалися. Ні світла, ні газу, ні води [не було], усе було розбите, ми як зомбі ходили.

Під час активних бойових дій ми виїхали. Тільки виїхали й буквально через кілька днів у наш будинок було пряме влучення. Пів будинку розбито. У кухні все розбите було, відбудовував. Спасибі сусідам, загасили. Якби не вони, будинок згорів би повністю, а так, тягали воду, яка була в запасі, гасили.

Живемо, як на пороховій бочці

Хіба життя, коли війна, коли дуже стріляли? Усі роз’їжджалися. Були дітки біля нас, але війна роз’єднала, роз’їхалися по світу. Залишилися ми самі з дідом тут.

Зараз теж стріляють. Де гарантія, що завтра не прилетить знову? Ще не закінчилися воєнні дії... А так, уже звикли. Сім років війна. Повноцінним життям не живемо. Краще б війна закінчилася. Ось недавно такі були обстріли... ой-ой-ой! Так було чутно, так гупало... Живемо, як на пороховій бочці.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/

Rinat Akhmetov Foundation Civilian Voices Museum
Ласточкине 2014 2015 Текст Історії мирних жінки 2014 2015 переїзд зруйновано або пошкоджено житло обстріли безпека та життєзабезпечення житло
Допоможіть нам. Поділіться цією історією
img
Долучайтеся до проєкту
Кожна історія має значення. Поділіться своєю
Розповісти історію
До всіх історій