Через військові дії Неля Володимирівна не отримує потрібних ліків, які стримують у неї хворобу Паркінсона

Перші новини про початок війни я дізналась вдома, у своїй квартирі. Я - інвалід першої групи й не можу сама ходити, але війна вигнала мене з дому. У моєму віці та ще й з такими хворобами - це справжня трагедія й велика проблема.

Коли я покидала рідну домівку, то майже не взяла речей з собою, а їжі вистачило тільки на дорогу. Я зверталася по допомогу у різні гуманітарні фонди, й зараз звертаюся. Дякуючи їм, я змогла отримати хоча б елементарне, але ліків проти хвороби Паркінсона у мене досі немає.

Наразі живу з племінницею, вона мене доглядає. Я ніде не працюю, бо пенсіонер.

Про війну мені нагадує одяг та взуття, у якому ховалась у підвалі.