Лукашук Емма, учениця 9 класу Романовобалківського ліцею

Вчитель, що надихнув на написання есе - Романішина Валентина Олегівна

Моя Україна майбутнього

...Дивлюсь вперед. І бачу попереду, себе з тобою бачу назавжди.

Грицько Чубай

 Моя Україна! Моя Незалежна Україна!  Це вже не мрія моїх далеких предків, а реальність. У 1991 році вона  далася нам безкровно. А тепер за волю, цілісність і належність країни  кращі сини і дочки мого народу  проливають  кров. Тепер уже і ми, молоде покоління,  знаємо ціну свободи та права самостійно визначати свою долю.

Я впевнена, що в України й українців велике майбутнє. Але щоб це майбутнє стало такою ж реальністю, як і наша Незалежність, нам варто відстояти своє право на життя.

Я  думаю про події, пов’язані із війною. Тривожні новини. Безкінечний рух військової техніки через село. Вибухи. Підвали. «Повітряні тривоги».

Жах в очах мами, і ми з братом тулимось до неї, шукаючи захисту… Це триває уже другий рік.

В українців є розуміння, за що ми боремося, бо є мотивація спрямована не в минуле, а в майбутнє. Мій народ сьогодні схожий на стиснуту пружину з великим потенціалом. Ми маємо стимул для того, щоб стояти на своїй землі, розвиватися та рухатися вперед. І саме тому перемагаємо. Ми обов’язково  переможемо і врятуємо світ від ординської імперії.

Це буде непросто. Та ми вистоїмо, і покажемо  світові нову державу Україну.

Я думаю, що країна вийде з війни іншою. Тепер світ знає, що ми  та нація, яка, з одного боку, здатна чинити опір тим, хто хоче її знищити, з іншого - хоче стати процвітаючою європейською країною. Нам треба багато зробити . По- перше, відбудуватися, а по-друге, продовжувати бути частиною світової цивілізації. Завдання мого покоління -  створення країни, яка буде привабливою для  інших держав. Україна має  стати такою, на яку би звертав увагу весь світ.

Нова Україна буде мати впізнаваність у всьому світі, тому що Україна — бренд, Країна номер один. Це буде Україна у вишиванках на свята, але це буде держава із потужною економікою, з великими інноваціями та джавелінами в руках.

Якою буде наша рідна Україна в майбутньому? Це залежить від нас, від кожного з нас. Іншими словами: Україна буде такою, якою ми її зробимо. Хочу підкреслити – ми, усі ми, а саме живучи за законами правди, добра і краси, зможемо відновити Батьківщину.

Країна нашого майбутнього буде для нас справжньою домівкою.

Це буде тоді, коли, наприклад, суддя  пильно захищатиме права громадян; сумлінний поліцейський дбатиме про безпеку громадян, працівник сільської ради сумлінно готуватиме потрібні документи для співгромадян; підприємець використовуватиме тільки якісну сировину для приготування продовольчих продуктів; водій належно готуватиметься сам і готуватиме свій транспорт, щоб безпечно перевозити пасажирів; двірник, буде дбати, щоб вулиці його міста чи села були чисті тощо.

Словом, якщо всі громадяни нашої Батьківщини будуть мати щире бажання чесно працювати – майбутнє Української Держави є величним.

Україна – не територія. Україна – край, який ми успадкували від наших предків і який маємо зберегти для наших нащадків. Переконана, що Україна заслуговує на більше, ніж ми маємо зараз. Наші попередники здобули незалежну державу. Ми ж зобов’язані відстояти і зробити її успішною!

Сподіваюсь, мені вдалося всіх переконати, що майбутнє України найбільш залежить від нас з вами. Якщо ми будемо байдужими до усього, що відбувається навколо нас, то ніколи не зможемо збудувати щасливе майбутнє.

Тому якщо ми хочемо бачити свою рідну країну духовно, культурно, політично і економічно незалежною і розвинутою державою, яка буде спроможною відстоювати свої особисті інтереси в будь-якій міжнародній сфері, не будьмо байдужими і докладаймо до цього якомога більше зусиль. Чим вищими будуть прагнення, тим різнобарвнішою буде наша Україна в майбутньому.