Мальцева Сніжана, учениця 9 класу Відраднівської гімназії Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області

Вчитель, що надихнув на написання есе - Токмань Ірина Миколаївна

Моя Україна майбутнього

Майбутнє… Україна… Я не знаю, яким буде майбутнє моєї України, але я точно знаю, що без росії та рашистів, які цинічно розпочали війну проти нашої країни. Якби мені не хотілося думати про щось позитивне та добре, але клята війна навіть тут руйнує всі плани…Вона руйнує все: будівлі, знищує шляхи, стирає з поверхні землі все – і маленькі села, і великі міста, залишаючи лише спомин про колишнє життя; а найголовніше те, що вона безжально відбирає людські життя.

Їй байдуже – чи це немічна бабуся, яка не мала сил та змоги виїхати з території бойових дій, чи це новонароджена дитина, яка народилася, щоб жити, але її життя було відібране безжально, чи де молодий хлопець, який взяв до рук зброю та пішов захищати нашу землю від нападника. Вона жорстока до всіх… Немає жодної родини, яку б не торкнулася це горе…

Хтось втратив сина, хтось – батька, дехто – чоловіка, брата, доньку, матір, дружину, сестру, хтось, на жать, всю родину. Дуже багато дітей стали сиротами. Неймовірна кількість людей залишилися без житла, а хтось став інвалідом, як військові, так і мирні мешканці нашої країни.

Замінована велика територія України. Тисячі людей зазнали нестерпних тортур, в тому числі значна кількість наших захисників, а також мирного населення, перебуваючи у полоні. Багато горя принесла на нашу землю та клята росія.

Так, зараз не простий час для нашої України, але я щиро вірю у Перемогу. Вона обов’язково буде, бо Правда на нашому боці. Ми захищаємо своє. Ми – дійсно сильна та смілива нація, бо маємо незламний дух – і міцну волю, яка передалася нам у спадок від попередніх поколінь – наших дідів та прадідів.

Я дуже сподіваюся, що Перемога прийде якнайшвидше, щоб знову почати жити спокійним розміреним життям, щоб зібрати всі свої сили для відбудови нашої держави.

 В українців є всі шанси гідно жити та розвиватися, незважаючи на те, що війна відкинула наш розвиток на десяти років назад. Серед них є багато талановитих та здібних людей, які відомі своїми  винагородами не тільки в Україні, а і за її межами.

Вони створюють літературні та художні шедеври, підкорюють світ музики та спорту, роблять наукові та космічні відкриття.

Серед видатних українців щільне місце посідають імена таких як: Володимир Великий – правитель і хреститель київської Русі, гетьман Богдан Хмельницький, філософ Григорій Сковорода, Тарас Шевченко поет, прозаїк, художник, Іван Франко – літератор, публіцист, громадський діяч. Можна ще безліч наводити імена видатних українців.

Це наша гордість, наше досягнення! І ніхто не може відібрати їх у нас, якби їм цього не хотілося, найглобальніша не вийде! І я в це вірю всією душею.

На мою думку, нажаль, у нашій країні є проблема – корупція, яка завжди заважала і перешкоджала нашому розвитку. Вона в останній час набула великих обертів, не дивлячись на те, що в країні йде війна, коли здавалося б цього не повинно бути, враховуючи складну ситуацію. Проте я думаю і дуже сподіваюся, що ми обов'язково виправимося, і у нас обов'язково все відновиться.

Що я зроблю, коли Україна переможе? Багато разів я, і ця думка надавала мені сили жити, любити, не впадати у смуток. Відчуття перемоги добра над злом, як у ранньому дитинстві, дає спокій душі і сподівання на краще життя.

Так війна скалічила наші душі, але вона і очистила нас, ми зовсім стали іншими, і я сподіваюся кращими, бо у нас закладений ген незламності, свободи, ми варті цього. Я бачу своє майбутнє – тільки в Україні, бо це – моя рідна земля, моє село, моя школа, моя дорога яка веде до рідної хати. Моє життя тільки тут, тільки в рідній країні. Миру нам і Любові!