Доброго дня! Мені відомо, що Ваш Фонд збирає історії про війну, чи не так? Моя історія - це вірші, написані протягом цього важкого для всіх року, в різні його пори. Вірші - одна із нагод розповісти світу про Україну, про наші почуття і втрати, надії і сподівання, красу природи крізь біль. Бажаю усім нам миру, злагоди, добробуту і здоров"я!

Бувай-но, улюблене місто! Ти - зірка далека моя, Південного моря обійстя, Палючого степу зоря! Здригнулося серце - ніколи Я вже не приїду сюди! Немов відвернулись ікони Від давнього бруду гріхів... Сюди я в думках повертаюсь, Пригадую кожен свій крок, Як сонця багряного захід Долав над руїнами смог, Над хвилями чайки кричали, Хизуючись, мак червонів. А вітру пориви мовчали - Лунав тільки шепіт кроків... Іще зачекаю недовго, І потяг залишить перон... Пронизує душу, мов голка, Сигналу прощального зойк! А може, Всевишній відкриє В зачинених дверях засов? Згорає остання надія Це місто побачити знов...