Оленіч Тамара Михайлівна, учителька початкових класів Берестівського ліцею

Конкурс есе «1000 днів війни. Мій шлях»

(небо, всіяне зорями…)

Дуже часто чула від багатьох людей подібний вислів (небо, всіяне зорями…), проте, не уявляла, що ж насправді він означає. Не уявляла, до початку повномасштабної війни.

У дитинстві, ще за часів "совєтів" (не скажу, що мені тоді жилося погано, була звичайною дитиною, яка раділа морозиву "у стаканчику" чи ковтку квасу "з бочки"), коли ми з батьками йшли пізнього вечора з концертів, вистав, фільмів, які проходили у нашому сільському будинку культури, я любила мовчки розглядати зорі у нічному небі. Вони і зараз мене дуже приваблюють. Постійно читаю новини про космос. Але, у дитинстві це було якось особливо містично. Тоді здавалося, що зір десь там далеко є видимо-невидимо!

Здавалося… До пори до часу...

...Настало зловісне 24 лютого 2022 року. Найстрашніша дата в сучасній українській історії! Клята дата! А я так чекала 25 лютого — найкращої для мене дати — Дня народження мого синочка. Для його однокласників ми накупили цілий пакет гостинців, які вручити за призначенням так і не судилося. Та, дякуємо Богу за відносний спокій у нашій місцині. Дякуємо за цей спокій також, першочергово, і нашим Захисникам.

Через кляту орду у нашій країні сталася страшна біда.

І саме у перші дні цих жахіть небо дійсно стало зоряним. До такої степені, що від зір у небесній чорноті не було живого місця.

Здавалося, воскресли всі померлі і вони волали від болю!

А ще пригадую надзвичайно "криваві" світанки, які ми мали змогу спостерігати у той час, коли по нас летіли ракети від "сусідів-сябрів". І у цей же час ми відправляли у жахливе пекло війни наших коханих, рідних, найкращих…

Містика? Хто його зна? Жорстока війна триває, але небо стало звичайним. Зорі стали такими ж, якими я їх пам'ятаю з дитинства. Щойно глянула у вікно на нічне небо, воно — звичайне. Хоча, туди злетіло багато-багато земних світлих Ангелів. Наших, українських... Вони усі в Царстві Божому. Вони десь далеко від нас.

Нам Їх там не видно, та Вони нас бачать і моляться за нас. Усі вони стали воїнами Христа.

Щира шана їм! І слава живим ГЕРОЯМ!!!

Присвячується усім ГЕРОЯМ села Берестя.

Нехай живих оберігають Небеса.

Вічноспочилим — ми ВАС не забудемо НІКОЛИ!

Дуже сумуємо. Щиро дякуємо за ПОДВИГ.