Історії, які ви нам довірили

меню
{( row.text )}
{( row.tag )}
header-logo

Історії, які ви нам довірили

До всіх історій
Іван Анеміч

"Здавалося, що потрапив у комп'ютерну гру, але це було важко і страшно"

переглядів: 152

Нас четверо: чоловік, дружина і двоє синів: 13 і 8 років. Ми з Маріуполя. Виїхали 15 березня. Зараз живемо на Заході України і хочемо дуже додому. 

У перші два дні війни здавалося, що це якась комп'ютерна гра. А потім прийшло усвідомлення, що це ніяка не гра. Це дуже важко і страшно. Вимкнули світло, газ, воду. І потрохи все це занурювалось у такі глибокі почуття і думки, що просто немає слів. Не хотілося б ще раз таке пережити. 

Ми виїжджали на своєму транспорті, який, на щастя, залишився неушкодженим. І з нами в машині було 13 осіб. Ми забрали сусідів, бо у них не було транспорту. І ми, кого змогли, посадити у наш хюндайчик маленький - посадили всіх. Добиралися ми 15 годин до Запоріжжя. 

Найскладніше було подолати свій страх. Не знаю навіть, як ми до цього пристосовувалися. Без світла, їжі, води і тепла. Дуже боялися за дітей і хотіли поскоріше виїхати, але зв'язку не було. Це було дуже важко - зробити такий крок і виїхати з міста. Тому що навколо було все побите, горіло, і дуже сильно бомбили. Але ми зібралися, бо вже не було ніяких сил усе це витримувати. І на свій страх і ризик поїхали. Але, дякувати Богові, виїхали. 

Води зовсім не було. Пили з калюж, топили сніг, збирали дощову воду. Під водопровідні труби ставили відра, фляги, зливали з батарей. Все це правда. Як могли, виживали, тому що криниць у Маріуполі дуже мало і дуже мало там води. Із ліків було тільки те, що було вдома. Іншого нічого не було. 

Найбільше шокувало те, що у 21 столітті, у наш час таке могло з нами трапитися. Це було дуже зненацька. Ми цього не чекали.

Зараз я працюю, діти навчаються у школі. Їздимо в хаб ЯМаріуполь. Дякуємо Фонду Ріната Ахметова за допомогу. Хочемо дуже додому. Чекаємо, не дочекаємося. Ми готові відбудовувати наш Маріуполь. 

Я думаю, що в цьому році війна закінчиться.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/

Rinat Akhmetov Foundation Civilian Voices Museum
Маріуполь 2022 2023 Текст Історії мирних жінки чоловіки діти переїзд психологічні травми обстріли безпека та життєзабезпечення вода житло непродовольчі товари сім'ї з двома і більше дітьми діти внутрішньо переміщені особи перший день війни Обстріли Маріуполя їжа окупація
Допоможіть нам. Поділіться цією історією
img
Долучайтеся до проєкту
Кожна історія має значення. Поділіться своєю
Розповісти історію
До всіх історій