Росіяни перебили водогін у перші дні війни. Я носила воду на дев’ятий поверх, а потім люди у приватному секторі дозволяли набрати воду. Я сиділа під обстрілами. Не уявляла, що залишу рідний будинок. Збита ракета прилетіла до мого будинку, і я виїхала.

У селищі досі живуть люди. Нещодавно знову прилетіло та поранило людей. Я живу в Запоріжжя. Періодично їжджу до селища, аби забрати особисті речі, посуд. Я з рідними орендую житло, у маленькій квартирі живемо вшістьох. Я хочу, аби війна закінчилась до зими. Запоріжжя також обстрілюють. Нашим ЗСУ потрібна зброя, аби перемогти. Сподіваюсь, що скоро це станеться. Я повернусь додому та відновлю свою квартиру.