У перший день війни я прийшла на роботу та побачила, що у колег паніка. Ще два місяці я працювала. Потім всіх почали закликати до евакуації. Місто обстрілювали дуже сильно. Не працювали аптеки та магазини. Мені було зрозуміло, що далі буде тільки гірше.

Мій будинок постраждав від прильоту снаряду, вилетіли двері та вікна.

Я виїхала до Запоріжжя, мені допоміг директор навчального закладу, де я працюю. Зараз я працюю дистанційно. Дякую Фонду Ріната Ахметова за допомогу, бо важко зараз виживати. Сподіваюсь, що  скоро війна закінчиться. Дуже хочеться додому.