Я жила в Лиманському районі. У перший день війни почали стріляти, у мене була паніка. Два місяці я залишалась вдома. Коли почали руйнувати будинки, я виїхала. Мене забрали діти, вивезли на машині. У село заїхали росіяни, я вчасно встигла врятуватись. Потім ЗСУ вибили окупантів. Зараз село стоїть зруйноване. 

Я плачу щодня, думаю про домівку. Дуже хочу повернутись додому. Ніяких планів не будую, бо чекаю закінчення війни.