Мені 73 роки, проживаю в місті Снігурівка.
Початок війни пам’ятаю добре. Я нікуди не виїжджав, увесь час був тут, у місті. Нестача продуктів була, та й взагалі така ситуація… Залишився сам, просто не хочеться жити.
В мою хату було три «приходи»: по кухні і в кімнату. Взагалі розбите все, даху немає. Я зараз живу в підвалі.
Жінки немає - померла. Я і дітей поховав. Немає нічого, ніхто не допомагає - всі тільки обіцяють, але ніхто нічого не робить.
За цей час був один день щасливий - коли звільнили місто. День був дуже гарний. Я був в місті, коли наші солдати зайшли. Все було добре.
Хочеться миру, спокою, а його все немає.
На мою думку, війна повинна скінчитися скоро. Хочу, щоб вона вже закінчилася, щоб не проливалася кров.
