Я мешкала неподалік від Бахмута. Обстріли у місті були дуже сильними. Моя хата була зруйнована мінами. Літало все: і літаки, і бомби. Найстрашнішою була авіація. Я жила у погребі без світла, води і газу.

З чоловіком я йшла пішки до Костянтинівки, дорогою нас підібрали військові. Так ми змогли виїхати. Звідти евакуювались потягом. Зараз я з родиною живу у Кам’янці-Подільському. 

Я вірю в перемогу України. Сподіваюсь, що мир скоро настане.