Катерина Петрівна мріє забути про воєнні події, що довелося пережити. Страшний гул під час бомбардування, постійні обстріли вдень і вночі, життя у підвалі, уламки від снарядів по всьому городу. Від постійних стресів у жінки погіршилося здоров'я. Її бажання – щоб діти й онуки добре жили та не знали війни, і прожити спокійно старість у достатку.
