Касян Ангеліна, Технічний фаховий коледж Луцького національного технічного університету

Викладач, що надихнув на написання есе — Кірпіченко Наталія Валентинівна

«1000 днів війни. Мій шлях»

Війна вплинула не лише на людей, які живуть поблизу кордонів з росією, а й на усю Україну. Протягом 1000 днів війни наша держава пережила досить багато труднощів, а саме: економічних, психологічних, матеріальних. Але найболючіші втрати — це втрати близьких тобі людей. Я пройшла через різні емоційні етапи усвідомлення своїх переживань, які змінили моє сприйняття світу.

Коли розпочалася повномасштабна війна, я не повірила в цю жахливу новину.

Мене переповнював страх, тривога, злість та нерозуміння, що відбувається. Я памʼятаю, як прокинулась уночі від гучних звуків. Це була різноманітна військова техніка. І тоді я зрозуміла, що війна — це серйозне психологічне випробування.

Я почала усвідомлювати, що найважливіше в житті людини — це сім’я, родина та друзі. Згодом зрозуміла, що життя ніколи не буде таким, як було.

Кожна посмішка близьких мені людей здавалася подарунком. З початком війни я усвідомила, що головне не матеріальні цінності, а рідні люди.

Протягом 1000 днів я зрозуміла, що не можу залишатися осторонь. Я долучилася до волонтерських ініціатив. Допомагаю плести сітки, відправляю одяг. Та ще ми робили благодійний ярмарок. Я зрозуміла, що маленьких внесків не буває. Твоя найменша допомога може змінити чиєсь життя.

З початком повномасштабної війни я зрозуміла, що підтримка та взаємодопомога є важливою, тому нам варто згуртуватись, щоб показати всю міць нашої нації. Показати, наскільки ми, українці, є сильні і незламні.

Оглядаючись назад, зрозуміла, що ми багато чому навчилися за цей час, але й зазнали неминучих втрат. На жаль, з нами не переступлять поріг минулого багато людей, які були нашими героями, друзями, синами, дітьми або ж коханими.

Загинуло багато невинних людей, які заслуговували на вільне, спокійне майбутнє в цій країні.

Війна — жахливий сон. Вибухи, стрілянина, смерті. Мені б ніколи не спало на думку, що в 21 столітті можуть розпочати війну. Але я вірю, що незабаром ми переможемо в цій клятій війні і відбудуємо нашу країну. Наш народ не зламати, ми багато чого пережили, тому так просто ніколи не здамося. Я впевнена, що цей жахливий сон згодом закінчиться, і ми заживемо навіть краще, аніж до війни.