Я не думала, що Торецьк обстрілюватимуть. Жила спокійним життям, хоч і чула вибухи з 2014 року. Не було світла й газу. За водою я стояла в чергах, які обстрілювали росіяни. Снаряди прилітали в будинки. Чотири місяці я чекала, коли все закінчиться. Будинку доньки розбили. Багато людей у місті загинуло. Мене шокувало, що стріляли по будинках. 

Я виїжджала під обстрілами. Було дуже страшно. Зараз живу в Кіровоградській області, дуже хворію. Живу одним днем. Мої діти та онуки залишились без рідної домівки. Сподіваюсь, що все буде добре.