«Завдяки молоку якось виживаємо»

Я жителька села Трьохізбенка з народження, мені 50 років. Закінчила школу, здобула освіту – медсестра широкого профілю. До воєнного конфлікту працювала в лікарні, у Луганську. Зараз я безробітна. У мене дві дочки: Нгуєн Ангеліна Кан і Нгуєн Маріанна Кан. Вони студентки. Чоловік поїхав на свою батьківщину, до В'єтнаму, і не повернувся. Я одна вчу дітей, від нього жодної допомоги.

Часом дуже важко було. Під час інтенсивних обстрілів сиділи в підвалах цілодобово, не було світла, води.

Ну, я думаю, з Божою поміччю все налагодиться.

Я працюю в штабі Ріната Леонідовича Ахметова волонтером. Наші жителі – одержувачі допомоги, дуже вдячні Рінату Леонідовичу й усьому Штабу за цю допомогу.

Я займаюся домашніми тваринами, у мене корови, завдяки молоку якось виживаємо. Бракує корму, сіна й немає коштів купити, у мене нульовий дохід.

Ну, все буде добре. Головне здоров'я, щоб усі були здорові та закінчилася війна.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/