Василь Вікторович понад 20 років працює в місцевому самоврядуванні. Війна застала його на посаді заступника голови Городоцької селищної громади. У перші дні вторгнення він допомагав з евакуацією дітей до Радомишля. Це рішення, як з’ясувалося згодом, було доленосним: за лічені дні Городок потрапив під бомбардування. В той час, коли лінія фронту стрімко наближалася до Житомирщини, Василь Вікторович регулярно приїжджав до дітей, привозив смаколики, намагався зробити для них бодай трохи «нормального» в ненормальному світі, адже відповідальність – це не лише посадовий обов’язок, а в першу чергу особистий вибір – бути поряд в найскрутніші часи.