У перший день повномасштабного вторгнення Марія — вчителька спеціалізованої школи та поетеса — не стояла осторонь. Вона допомагала евакуйовувати дітей, поки її чоловік і син разом із односельцями готувалися боронити рідне село. Вже у березні Марія почала відновлювати роботу сільського Будинку культури — і там, де ще недавно панувала тривога, з’явився «Клуб змістовного дозвілля». Місце, де спільно долають самотність, разом проживають біль і вчаться знову посміхатися. З війною поезія Марії також набула нового змісту. Збірка «Украдена весна» стала не лише хронікою втрат і надій — вона стала зброєю. На зібрані з її презентації кошти поетеса придбала два дрони для ЗСУ.