Росіяни окупували Херсонську область, і у моєму селі не стало світла та зв’язку. Я жила на межі з Херсонщиною у «сірій зоні». Ракети літали через село, з трьома дітьми мені доводилось ночувати у підвалі. Доводилось опалювати буржуйкою. Ми нагрівали плити та на них готували їжу. 

Розбитими у селі стояли школи та лікарні. Я вирішила рятувати дітей. Ми на машині виїхали за два кілометри від села. Там був бензин, тому вдалось поїхати далі. Через декілька місяців я з чоловіком поїхала в село забрали машину.

Собак своїх я не знайшла. Я їх відв’язала, коли виїжджала. По селу ходять корови та бігають свині. 

Зараз я живу в Кривому Розі. Працюю волонтером. Тут є психолог, до якого я зверталась. Нам морально було дуже тяжко. Зараз до психолога ходять і мої діти. Сподіваюсь, що скоро настане мир та я відбудую власну домівку.