Перший день війни для мене був жахливим. Я почула вибухи, не знала, що робити. Син та донька злякались. Я дуже за них хвилювалась. Три дні ми просиділи під обстрілами, а потім виїхали до моїх батьків у Кіровоградську область. Я хвилювалась, щоб ми встигли евакуюватись до окупації.

Згодом я з дітьми виїхала за кордон, потім ми повернулись до України. Зараз працюю дистанційно педагогом. Хочу, аби майбутнє було мирним у всіх дітей, а війна ніколи не стукала в їхні будинки.