Перший день війни був сумбурним. Я не розумів, що відбувається. Почались обстріли. Не дивлячись на небезпеку, я вирішив привітати маму з 8 березня.

Дорогою стався обстріл. Тоді я вперше особисто зіткнувся з війною безпосередньо. 

З родиною виживали без води, світла та газу. Мій тесть хворів на ковід і під час бойових дій не отримав належної медичної допомоги. 

Я виїхав з міста самотужки. На старенькому бусіку всією родиною евакуювались. Це була машина чоловіка, який виїхав та передав мені ключі. Мій тесть помер після евакуації. Я вважаю, що це сталось через війну. 

Я сподіваюсь, що ще повернусь додому. Весь час підтримую родино, забезпечую. На мені велика відповідальність.