Лариса – директорка Центральної міської бібліотеки міста Житомира. За її ініціативи ще до повномасштабного вторгнення в бібліотеці було створено Університет людей поважного віку, де літні люди мали змогу навчатися англійської мови, комп’ютерної грамотності, працював танцювальний гурток та хор. З перших днів війни бібліотека не припиняла своєї роботи ні на мить, перетворившись на культурно-гуманітарний хаб і місце підтримки та розради.

Запрацювали курси першої домедичної допомоги, почалися збори на потреби захисників та внутрішньо переміщених осіб, надавалася інформаційна та психологічна підтримка, а згодом відновили свою роботу і всі гуртки. Лариса переконана – сьогодні бібліотеки втратили значення виключно книгозбірні, сучасна бібліотека – це в першу чергу місце для спілкування, натхнення та культурної поживи, а за часів війни – місце сили та підтримки.