24 лютого родина Надії збиралася святкувати день народження онучки, але ранок почався з заграви від вибухів в небі. І хоча торт для дитини вдалося купити, свято було сумним. Цілий місяць родина прожила у підвалі. Тоді Надія навіть не думала, що згодом звикне до обстрілів, а її онуки почнуть гратися в «повітряні тривоги». Розраду жінка знайшла у творчості. Надія з захопленням займається танцями та народними співами, каже, що ці кілька годин дають змогу перепочити від страшної реальності війни, адже допоки буде жити українська пісня – буде жити українська культура і слово.