Галина – лікар-лаборант в Обласному психіатрично-наркологічному медичному об’єднанні. 24 лютого мало бути приємним днем початку відпустки, але о пів на п’яту ранку жінку розбудили вибухи – горіла нафтобаза. В той час, коли майже всі сусіди виїхали з вулиці, Галина з чоловіком, хай би що, вирішили залишатися: "Зрікатися свого – гріх, нехай навіть російський танк буде стояти під парканом, це наша земля, наш будинок, наша яблуня і наше повітря". Галина згадує, як війна об’єднала містян і розкрила велич душі людської – незнайомі люди допомагали один одному. Бажання допомогти надихає Галину і сьогодні, і поки воно буде жити, жива надія і віра в перемогу України.