Дмитро Романенко народився та виріс у селі Микільському Донецької області. Понад 30 років свого життя віддав важкій праці на шахті в сусідньому місті — Вугледарі. «Кожен день ми почувалися під загрозою. В один з вечорів прилетіла ракета, і страх став частиною нашого життя», - згадує чоловік про перші дні російського вторгнення. На початку березня 2022 року родина Дмитра виїхала якомога далі від фронту. Спочатку перебралися до Світловодська, потім до Одеси, а згодом оселились у Південному. 

«Вугледар тепер схожий на місто-привид», - описує чоловік наслідки бомбардувань шахтарського містечка. Обстрілами знищена і квартира Дмитра. Чоловік розуміє, що не повернеться до колишнього звичного життя. «Зруйноване все! Знадобляться десятиліття для відновлення. Але ми не здамося, ми працюватимемо, боротимемося за наше майбутнє», - рішуче  каже колишній гірник.