46-річного Олександра Шевчука російські військові розстріляли 7 березня 2022 року в Бучі. Напередодні в укриття, де перебував Олександр, прийшов поранений. Його оглянули, травми були важкі. Олександр зголосився відвезти чоловіка до лікарні. Вранці привіз пораненого в медзаклад, а дорогою назад російські військові розстріляли Олександра за кермом. Його «Таврію» переїхали танком.

Його «Таврію» переїхали танком

Олександр Шевчук мешкав у Гостомелі. До повномасштабної війни щодня їздив на улюблену роботу в «Бучазеленбуд». Чоловік доглядав за парками і скверами міста. Колеги розповіли, що він завжди все встигав, міг працювати півтори зміни, якщо це було необхідно.

«Сашко – неймовірно талановитий, мав золоті руки. Він міг висаджувати зелені насадження, зробити що завгодно з будь-яким матеріалом, умів працювати на будь-якій спецтехніці», – розповів директор комунального підприємства «Бучазеленбуд» Віктор Галущак.

«Любов до квітів, ландшафтного дизайну в нього з дитинства. Мій Сашко змалку фотографував клумби і показував мені, як гарно вийшло», – додала матір загиблого Устина Шевчук.

Після повномасштабного вторгнення Олександр перебував у Бучі. Під час окупації міста разом з іншими комунальниками облаштував укриття в підвалі складського приміщення КП «Продсервіс» – туди люди приходили погрітися, поїсти. Разом з іншими волонтерами розвозив і роздавав харчі місцевим.

На початку березня мама Олександра просила його приїхати до неї в Гостомель, але він відповів: «Мамо, у мене все нормально, не переживай. Ти себе бережи». Це була їхня остання розмова.

Олександра Шевчука поховали 14 квітня на кладовищі Гостомеля.

В Олександра залишилися матір, донька та дружина.

Джерело: платформа пам’яті “Меморіал” https://www.victims.memorial/