Мені 54 роки. Я пенсіонер, проживав у місті Оріхові, це Запорізька область. Підробляв сторожем, був на зміні. Раптом над головою літаки пролетіли, десь далеко пролунали вибухи, але ще ніхто нічого не знав. Ми потім дізналися, що Росія на нас напала. 

Кругом Оріхова окупували села, і стало важко з продовольством. Обстрілювали Оріхів, часто пропадало світло. Якщо не було світла, то й води не було, бо її качають насосами. Добре, що на той момент було тепло, це був травень, бо зник і газ. 

Якось ми трималися - іноді ще було світло, а потім почалися сильні обстріли міста, і прийшлося евакуюватися з Оріхова.

Наразі ми за 50 кілометрів від Запоріжжя. Тут у нас родичі - ми поїхали до них. Спочатку жили з ними, потім орендували квартиру і живемо зараз на квартирі.

Тут теж -  постійні тривоги. Страшно, ночами ходимо в сховище. Стараємось якось триматися.

Будинок наш розбили в Оріхові. Зараз не знаю, що робити і на кого надіятися.