Марта Кос, 1 курс, Дрогобицько механіко-технологічний фаховий коледж 

Вчитель, що надихнув на написання есе - Яцків Роксолана Богданівна 

«Подія, яка змінила все. Сила допомоги»

Одного дня до магазину, де працює моя мама, прийшов військовий. Він запитав, чи не могла б мама допомогти зробити канапки для наших захисників. Мама тоді працювала недалеко від дому — десь десять хвилин пішки. Вона повернулася додому разом зі своєю співробітницею, і ми всі разом взялися до справи.

Ми готували прості канапки, але я відчувала, що це — не просто їжа. Це щось більше. Це частинка тепла, яку ми передаємо тим, хто зараз боронить нас. Я зрозуміла, що навіть якщо це здається дрібницею — це не так. Бо кожна така "дрібниця" може бути дуже важливою для когось іншого.

Коли військовий прийшов і забрав канапки, він подякував. І я запам’ятала той момент. Це було щиро. Я тоді подумала, що якщо ми хочемо миру — ми повинні молитися за наших хлопців, підтримувати їх, допомагати, чим можемо. Навіть якщо це щось просте — це вже внесок.

Мені досі не відомо, що з тим військовим. Але я дуже вірю, що з ним усе добре. І я завжди пам’ятатиму той день, бо саме тоді я відчула, що допомагати — це важливо. Що навіть я, проста дівчина, можу бути корисною. І що добро — це не завжди щось велике. Воно починається з маленьких вчинків і щирого серця.