Вони намагаються облаштувати своє життя в незнайомій країні, пристосуватися до нових реалій та піклуватися про дітей, які через російську війну втратили дім та життя в Україні. В Швеції українки, які тікали від російської агресії, будують життя, крок за кроком, часто – переступаючи через особисті амбіції та психологічні травми. Допомога шведської держави та суспільства – чи достатні вони? Про це Радіо Свобода поговорило з українками, представниками благодійних організацій та уряду Швеції.

За даними Міграційної служби Швеції (Migrationsverket), станом на 1 лютого 2023 року було зареєстровано близько 40 000 українців, які користуються захистом відповідно до Директиви про тимчасовий захист.

До повномасштабного вторгнення Росії Ольга Сазонова жила в Харкові. Разом із 12-річним сином вона виїхала з міста 3 березня 2022 року. Обстріли Харкова не залишили жінці вибору.

"На сина надягла червоні шкарпетки та червону шапку. Думала: якщо буде обстріл, я не повинна загубити його у натовпі", - Ольга Сазонова.

«Я тоді хворіла дуже сильно. Перед тим поховала чоловіка. Зрозуміла, що треба вивозити дитину з Харкова, від обстрілів. Я не для цього сина народжувала. Зібрала документи, речі. На сина надягла червоні шкарпетки та червону шапку. Він каже: «Мамо, я що – ялинка?» А я думала тільки про те, що якщо буде обстріл, я не повинна загубити його у натовпі. Не зводила з нього очей всю дорогу, тримала сина у полі зору», – розповідає Ольга.

У Харкові вона працювала у фінансовій сфері, добре володіє англійською. Після приїзду в Ґетеборг Ольга Сазонова одразу розпочала пошуки роботи. Питання із житлом їй допомогли вирішити шведські волонтери. А от у Центрі зайнятості лише порадили вивчати шведську та переглядати інформацію на сайті.

Якщо емігранти починають життя з нуля, то українці – з мінусу

Українська біженка з Харкова Ольга Сазонова, Ґетеборг, Швеція

Ольга знайшла роботу самостійно: працює у готельно-ресторанному комплексі, прибирає в ресторані. Влаштувалася туди, коли весною набирали сезонних робітників. Коли сезон закінчився, Ольга свою роботу зберегла: каже, не відмовляється від жодної роботи, тому й керівництво цінує працю українки.

Ольга та її син не отримують соціальні виплати: у Швеції працюючі українці та їхні діти не можуть претендувати на допомогу держави. Вона зазначає: за бажання в Ґетеборзі можна знайти роботу навіть без знання шведської, але для цього доведеться погоджуватися на низькокваліфіковану працю.

"Швеція – не та країна, де можна «перечекати на соцвиплатах». Я розумію, що мені доведеться пахати та вчитися", - Ольга Сазонова.

«Швеція – не та країна, в яку можна приїхати, щоб, скажемо так, «перечекати на соцвиплатах». Але ж будь-де непросто. Як кажуть, гіршою за еміграцію може бути лише вимушена еміграція, і якщо емігранти починають життя з нуля, то українці – з мінуса. Я розумію, що мені доведеться пахати. Пахати та вчитися. В Україні я була начальником – тут працюю в ресторані, нічого страшного. Треба мити – митиму, треба копати – піду копати, корона не впаде. Все це заради безпеки та майбутнього мого сина», – каже Ольга.

Вчити шведську мову на безкоштовних курсах українка розпочала у вересні 2022-го. За її словами, в Ґетеборзі є можливості для вивчення мови, були б бажання і час: це і розмовні клуби, і безкоштовні онлайн- та офлайн-курси.

Ольга має намір вдосконалювати свою шведську, щоб мати можливість знайти іншу роботу: «Я не розумію людей, які не хочуть вчити шведську та жаліються, що їм складно знайти роботу. Тут не усі шведи можуть роботу знайти – а що ви хочете від людини, яка взагалі мови не знає? На яку роботу можна претендувати в такому випадку?»

Потреби українців у Швеції: що головне?

У Швеції з березня 2022 року працюють організації, які надають допомогу українцям. Наприкінці лютого 2023-го представники цих організацій зустрілися у Стокгольмі із представниками шведського уряду та Центру зайнятості, щоб озвучити та систематизувати основні проблеми українських біженців.

Якщо емігранти починають життя з нуля, то українці – з мінусу

Зустріч представників організацій, які надають допомогу українцям, із міністром праці Щвеції та представниками Центру зайнятості. Лютий 2023 року, Стокгольм, Швеція

За словами Марії Мельник, яка представляла на зустрічі організацію Help Ukraine Gothenburg, за минулий рік потреби українок суттєво змінилися.

«Ми відкрили наш центр у березні 2022 року, коли щодня прибувала велика кількість людей, які втекли від обстрілів. На той час ще не було жодної чіткої інформації щодо плану дій для українців у Швеції. Ми разом із нашими співвітчизниками розбиралися, як заповнювати бланки для міграційної служби, як записувати дітей у сади та школи, відвідувати лікарні. Людям були потрібні одяг, взуття, засоби гігієни, дитяче харчування. Все це ми збирали, сортували, щоби роздавати українцям у нашому центрі. Багато хто приходив, щоб поговорити чи помовчати у колі рідних людей, бо з початку повномасштабного вторгнення ми стали однією великою родиною», – розповіла Марія.

Якщо емігранти починають життя з нуля, то українці – з мінусу

Марія Мельник, представниця благодійної організації Help Ukraine Gothenburg. Стокгольм, Швеція

За її словами, зараз найактуальніші питання стосуються:

  • пошуку роботи та житла,

  • можливостей вивчення шведської мови,

  • покращення англійської,

  • можливостей навчання у Швеції.

То ж, на зустрічі представники благодійних організацій ділилися інформацією про локальні ініціативи, які допомагають українцям у Швеції, та розповідали, якої підтримки бракує.

Copyright (c)2022 RFE/RL, Inc. Used with the permission of Radio Free Europe/Radio Liberty, 1201 Connecticut Ave NW, Ste 400, Washington DC 20036.