Мені 23 роки. Проживали ми в селищі Прошківка Попаснянського району. У нас все почалося ще 23 лютого ввечері. Ми вже готувалися до чогось страшного, а 24-го прокинулися від вибухів і побачили, що готують евакуаційні автобуси.

В лютому у нас вже зникла вода, світло - вже нічого не було. Привозили лише хліб, а так продуктів не було. Якщо б волонтери не приїжджали, я не знаю, як би ми впоралися.

Мене все шокувало, адже ми такого навіть в 2014 році не переживали. Війна зруйнувала все, що у нас було.

Нас евакуювали волонтери греко-католицької церкви, труднощів дорогою не було. Тварини залишилися вдома у знайомих. Ми зупинилися в Дніпрі у родичів.

Хочу, щоб війна скінчилась якомога швидше. Не можу зараз будувати плани на майбутнє.