Олександр Черман не уявляв свого життя поза Бахмутом. Хоча його знали у багатьох містах Донбасу. Як майстра, який міг налаштовувати, лагодити, зібрати будь-яку звукову апаратуру.

Олександр довго не полишав Бахмут. Ледве не помер від гарячки у власній квартирі. Під час одного з обстрілів будинок дуже постраждав: винесло двері, вікна. Тож чоловік жив у холоді, поки хвороба не звалила з ніг. Волонтери вивезли Олександра до лікарні Костянтинівки. Він уже практично не міг ходити. Пізніше опинився в одному із гуртожитків Києва.