Анна Гладка, 9-в клас, ліцей №16 імені Володимира Козубняка

Вчитель, що надихнув на написання есе — Глега Людмила Миколаївна

«Подія, яка змінила все. Сила допомоги»

24 лютого 2022 року — день, який змінив все і всіх у нашій країні... Коли війна прийшла не лише на Донеччину і Луганщину, коли українська земля застогнала від страшенних вибухів, пролитої крові і сліз дітей, жінок і навіть чоловіків, українці стали єдиним живим незламним і потужним організмом, щитом заради майбутнього своїх поколінь. Україна не залишилась сама, їй допомагали і досі допомагають інші країни і люди звідусюд. Як би це не звучало, але нас об' єднала війна.

У мого дідуся, який до військового вторгнення жив один, за добу у хаті додалось восьмеро людей, 2 собаки і один кіт.

Наші друзі з Київщини також рятувались від вибухів разом з нами. Ніхто не знав, як діяти і чинити правильно.

Всім було страшно, але всі були обʼєднані. Разом готували їжу для тероборони, в проміжках між тривожними новинами, різали смужки для сіток, купували усе необхідне людям, яким пощастило менше, аніж нам.

Тисячі обрали смерть заради нашого життя. І кожен має зрозуміти, що Україна буде доти, поки ми будемо єдині, сильні і неподільні!

Ворога не подолати навіть найпотужнішою зброєю, якщо не буде єдності! І це досвід тисячоліть.

Тільки плече в плече, думка в думку — і ми непереможні!

Сьогодні на всіх одне бажання — мир. І хай нам у цьому допоможе Всесвіт, якщо безсилі світові політики!