Тетяна Василенко — уродженка Витачева. Тут народилася і вона, і її мати, яка пройшла другу світову війну в Німеччині. Коли у перший рік повномасштабної війни у селі створили волонтерський осередок, Тетяна без вагань долучилася. Спочатку, каже, тягали речі з горищ, різали старий одяг, робили перші важкі сітки. Пізніше — процес налагодився. Тетяна ділить будні між онуками, господарством і сітками: «Дарма, що ноги хворі, — допомагати треба. І я буду до останнього».