Війна мене застала в Дружківці. Я самотужки виховую трьох дітей. Відразу дуже за них перелякалась. Почалися вибухи, а потім полетіли ракети. Місто, як і весь Донбас, дуже страждало від війни. У Дружківці декілька місяців не працювали магазини, аптеки та банкомати. Добре, що надавали гуманітарну допомогу. 

Коли росіяни окупували Бахмут, я зрозуміла, що потрібно виїжджати, бо фронт наближається. 

Зараз я живу в Київській області. Тут нас забезпечують всім необхіднім. Я б дуже хотіла повернутись додому, коли закінчиться війна.