Я з Донбасу. З 2014 року з чоловіком жила в Броварах. Двадцять четвертого лютого я вирішила поїхати забрати свого дідуся з Бахмутського району - зі Світлодарська. Він попросив не залишати його там одного. Дорога була дуже складною. Ситуація була складною. Коли я дісталася дідуся, побачила, що все навколо гримить.
Ми сиділи в підвалі. Від нервів у мене відмовили ноги, але згодом стало легше.
Я вирішила виїжджати з дідусем евакуаційним автобусом. Дорогою транспорт зламався, і ми повернулись додому. Потім мені зателефонував місцевий чоловік та запропонував за гроші виїхати. Нас вивезли до Бахмута, а звідти ми вже діставалися власним ходом на попутному автобусі. Навкруги була безкінечна стрільба.
Спочатку півтора роки з дідусем я жила в Мукачевому. Потім я знову повернулась в Бровари до містечка для літніх людей. Зараз я сподіваюсь, що росіян зупинять, і в Україну повернеться мир.

%20(3).png)

%20%E2%80%93%20%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D1%96%D1%8F%20%E2%80%93%20%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D1%96%D1%8F.png)



.png)



