Історії, які ви нам довірили

меню
{( row.text )}
{( row.tag )}
header-logo

Історії, які ви нам довірили

До всіх історій
Олександр Ілліч Алекменський

«Я за себе ніколи не боявся, а ось за дитину переживав»

переглядів: 503

Олександр Ілліч з початком війни втратив постійну роботу та можливість заробити в Луганську. Сім'я не могла залишити паралізовану родичку без нагляду, тому залишилася разом із десятирічним сином на малій батьківщині. За цей час їм довелося неодноразово ховатися від обстрілів у підвалі. Єдина мрія чоловіка – дати сину гідне майбутнє.

Жили ми нормально. До Луганська могли їздити і там працювати, а зараз місто закрите, а роботи тут немає.

Ми жили під обстрілами і весь час у підвал ховалися. Виїхати звідси ми не могли, бо теща лежала паралізована. На щастя, все обійшлося, хоча одного разу снаряд упав за 50 метрів від нас. Нерви нам похитнули, здоров'я похитнули добре, тепер якщо щось і відразу серце вистрибує.

Я за себе ніколи не боявся, а ось за дитину переживав. Він ще маленький був, народився 2004 року. Його психіка постраждала, він тепер смикається весь. Мрію вивчити дитину, щоб у неї все було добре. А для себе вже нічого не бажаю.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/

Rinat Akhmetov Foundation Civilian Voices Museum
Валуйське 2014 2021 Текст Історії мирних жінки чоловіки діти 2014 психологічні травми обстріли втрата роботи безпека та життєзабезпечення здоров'я 2021 Обстріли Луганська
Допоможіть нам. Поділіться цією історією
img
Долучайтеся до проєкту
Кожна історія має значення. Поділіться своєю
Розповісти історію
До всіх історій