Я думала, що Лисичанську не окупують. Сподівалась, що війна швидко закінчиться. Чоловік пішов служити. Я з донькою місяць залишалась вдома під обстрілами. Було дуже страшно. Не було води, світла й газу. Ми виїхали з волонтерами до Дніпра. Там переночували в церкві, а потім поїхали далі. 

Зараз я живу в Сумах, бо тут мій чоловік. Додому ми не повертались. Будинку майже немає. Все зруйновано. Я дуже хочу, щоб закінчилась війна. Маю надію на те, що скоро стане тихіше.